Душпастирський вісник УГКЦ "Серця Ісуса і Серця Марії" м.  Долини

" Вогонь прийшов Я кинути на землю, - і як Я прагну, щоб він уже запалав."  Лк. 2;49)

 Ісус бажає, щоб вогонь віри і любові безустанно горів в людських серцях. Полум'ям  Любові горить Найсвятіше Серце Ісуса і Непорочне Серце Марії запалює любов'ю людські серця. Запали Полум'ям Любові своє серце, передай цей вогонь від серця до серця багатьом іншим серцям, щоб цей святий Вогонь Любові ширився по землі від краю до краю, запалював любов'ю людські серця, щоб кожна людина на землі пізнала, що БОГ  є  ЛЮБОВ.

Кожного разу, коли людина грішить, вона вмирає для вічного життя. Св. ап. Павло пише: «Бо заплата за гріх – смерть» (Рим. 6,23). Проте Господь, Котрий постраждав на хресті, відкупивши людський рід, дарує людині спасіння і вічне життя. А наше покаяння є відповіддю Богові, воно дає можливість остаточно вибрати життя. Ісус Христос закликає до покаяння: «Покайтеся, бо наблизилось Царство Боже» (Мт.4,17). Тим дає зрозуміти, що воно необхідне для осягнення Царства. Це покаяння перед Богом дає можливість здійснити Христова Церква, установивши Тайну Сповіді.

Сповідь, Покаяння, Поєднання, Навернення, Прощення... Це видимий знак невидимої Ласки Божої. Невидима свята реальність є такою великою Ласкою Божою, що людина, лише отримавши її, стає святинею Святого Духа. Тому Ласку Божу називають освячувальною. «Хіба ж не знаєте, що ваше тіло – храм Святого Духа, Який живе у вас? Його ви маєте від Бога, тож уже не належите до себе самих. Ви бо куплені високою ціною! Тож прославляйте Бога у вашому тілі!» (1Кор. 6,19-20). З навчання Христа і Церкви знаємо, що є дві Святі Тайни, які дають надприродне життя Ласки для кожної людської душі: Хрещення і Покаяння. Ті, що не мають освячувальної Ласки, є слабкими, схильними до гріха, душа таких людей знаходиться у стані невідання чи відвернення від Світла життя. Тому Хрещення і Покаяння є тайнами мертвих. Як Хрещення, прийняте свідомо, змиває важкий гріх і вливає в душу життя Божої благодаті, так і Тайна Покаяння змиває всі гріхи, зроблені після Хрещення, повертаючи людській душі стан Божої благодаті. Хрещення і Покаяння довершують духовне воскресіння людини і переводять душу зі стану душевної смерті до стану життя в Божій благодаті, бо справжня смерть – не тілесна, а душевна.

Сповідь – це дар Божого Всепрощення. Неоціненний дар Господь подає людині щоразу, коли вона у покорі визнає свої провини. Любов Христова завжди прагне підняти людину з кожного її падіння та зневіри, знаючи добре, що сатана зводитиме її всіма можливими способами, щоб довести її до гріха, до спротиву Божій волі.

Господь через своїх посланців-пророків постійно закликав до покаяння: «Обмийтеся, станьте чистими; усуньте з-перед моїх очей нікчемні ваші вчинки; перестаньте чинити зло! Навчіться добро чинити; шукайте правди, захищайте пригнобленого, обороняйте
сироту, заступайтеся за вдову! Ходіть же й розсудимось, – говорить
Господь, – коли б гріхи ваші були, як багряниця, вони стануть білими, як сніг; коли, мов кармазин, були червоні, стануть, як вовна. Як схочете бути слухняними, то їстимете від благ країни» (Іс. 1,16-19).

Тяжкий гріх називаємо смертним гріхом, бо він спричиняє смерть нашої душі, позбавляє її освячувальної Ласки, проганяючи Святого Духа. Ласка Божа – це життя нашої душі. Через сповідь, щирий жаль і тверде бажання виправлення, розгрішення та покуту Святий Дух повертається до душі каянника, відживляє її Ласкою і сам знову оселяється в очищеній душі. Саме через добру сповідь і повернення Святого Духа наша душа відроджується до Божого життя, бо в ньому ми стаємо знову дітьми Божими. Через гідну сповідь Господь Бог повертає нам також усі наші заслуги і скарби на небі (Мт. 6,19-21), які ми втрачаємо через смертний гріх. Завдяки частій сповіді у душі збільшується освячувальна Ласка Божа, яка додає сили для боротьби «проти духів злоби». Сповідь допомагає краще пізнати злобу гріха, додає огиди до нього як до джерела всякого лиха. Сповідь стає сильною охороною проти гріха. Це ключ до Небесного Царства і певний шлях до життя вічного.

Покаяння - по-грецьки «метаноя» і означає «переміну розуму». В Покаянні людина обновляється і змінюється, духовно очищується і переображується. Покаяння завершується навіть не тоді, коли людина
покаялася на Сповіді перед священиком. Остаточне покаяння – як правдива переміна розуму – наступає, коли людина опиняється перед можливістю повторити гріх, але його не повторює, тому що гріх вже не має в ній свого начала. Хоча не слід забувати про те, що центральним, найважливішим моментом покаяння є визнання гріха перед священиком і очищення душі силою Божественної благодаті.

Істинне покаяння полягає в тому, щоб не тільки визнати гріхи, але також не повертатись до попередніх злих діл, проводити своє життя в безперервному його виправленні; зі сердечним сокрушенням жаліти за раніш учинене; віддати за вчинені гріхи немалими трудами покаяння, які б не тільки зрівнялись із гріхами, але й перевершили б їх.

Процес покаяння включає кілька етапів.
Найголовнішим, але не єдиним, є визнання гріхів перед священиком. Спочатку людина проходить стадію розкаяння, усвідомлюючи всю низькість свого падіння і відступлення від Бога. Однак такої простої констатації гріховності зовсім недостатньо. Необхідно ще досягнути навернення до Бога – почати шукати прощення гріхів і Божественної милості. Третій етап доступний для грішника в Церкві Христовій – через визнання гріхів перед Богом і священиком в Таїнстві Покаяння.
Наступний етап покаяння залежить вже не від людини, але від Бога, який дарує каянникові прощення гріхів Своєю благодаттю. Тут Господь оновлює розум і волю людини, подає їй сили надалі боротися зі спокусами. П'ятим етапом покаяння можна вважати вкорінення в чесноті – як твердість християнина в його дорозі Спасіння, як свободу від спокус і як переборення залежності від коли-небудь вчиненого гріха.

Гріх – це хвороба душі, яка порушує первозданну гармонію Божественного плану щодо світу. Саме вилікування людини, відновлення здоров'я її душі – ціль Таїни Покаяння.

Що ж відбувається з гріхом в момент Сповіді? Він знищується, перестає бути частиною душевного внутрішнього змісту і відноситься до того минулого, яке перекреслено, знищено. Втім, це не означає, що всі вчинені нами раніше гріховні вчинки, з яких ми висповідалися перед священиком, не здійснюють на нас вже ніякого впливу. Здійснюють. Але вже не як вина, а як наша пам'ять, наші переживання, сліди, шрами, які залишились у душі. Крім того, варто розрізнити ті гріхи, про які можна вже не згадувати і ті, за які ми несемо відповідальність перед Богом і людьми, бо вони відображаються на наших близьких. Багато з того, що було з людиною до покаяння, назавжди накладає на неї відповідальність за зроблені вчинки.

Треба пам'ятати, що не існує такого гріха, який би не зміг пробачити нам всемогутній, милосердний і люблячий Господь – лише б наше покаяння було щирим і повним.

Покаяння часто називають «другим Хрещенням», оновленням Хрещення. Завдяки плодам покаяння знову відроджується взаємна свята любов між Богом та християнською душею.

В Покаянні людина не просто через благодать перемагає в собі владу гріха і робиться тим «чистим листком паперу», на якому їй належить в майбутньому втілити власний християнський подвиг. Вона, завдяки дару Творця, віднаходить дивовижну здатність осягати волю Божу щодо самої себе. Людина наділяється силами цю Божественну волю сповнити. Це означає, що вона не тільки здобуває вміння, навик на майбутнє уникати гріха, віднині християнин може ясно відчути, як йому слід йти по шляху Спасіння і як цей його шлях виявиться відповідним до Божественного Промислу. Він пізнає Божественну волю щодо свого земного життя, християнського покликання і подвигу, стосунків
із ближніми. Він не тільки стає здібним перемагати гріх, але, завдяки покаянню як правдивій переміні розуму, віднині здобуває розум Христовий. Виявляється наділеним тою здібністю, яку прийнято називати даром пророцтва. Стає здатним знати волю Божу про путі Спасіння щодо себе.

В тексті Святого Письма ми знаходимо цілий ряд свідоцтв про значення покаяння. Передчуття майбутнього Божественного дару Таїнства Покаяння як можливості прощення гріхів, відродження в Бозі до нового святого життя, присутнє вже у старозавітніх пророчих книгах: «Коли ж злий відвернеться від усіх своїх гріхів, яких накоїв, і буде пильнувати всі мої установи, чинити за законом та справедливістю, – він буде жити, не вмре. Усі переступи, що їх учинив, не буде пригадувано йому більше; за свою справедливість, що чинив, він буде жити. Хіба ж мені смерть грішника мила, – слово Господа Бога, – а не те, щоб він відвернувся від своєї поведінки та й жив?» (Єз. 18,21-23).

Але реалізація цього очікування втілюється лише в Новому Завіті: «Покайтесь, бо Небесне Царство близько» (Мт. 4,17), «Сповнився час, і Царство Боже близько; покайтеся і вірте в Євангеліє» (Мк. 1,15). Ці слова закликають нас до нового стану – до оновлення розуму, до переміни розуму в Христі.

В новозавітньому тексті тема покаяння також виявилася зв'язаною із ще одною таїнственною, загадковою подією, описаною в 20 главі Євангелія від Йоана. Коли Спаситель з'явився після Свого Воскресіння перед апостолами в закритому домі, Він дмухнув на них і сказав: «Прийміть Духа Святого! Кому відпустите гріхи – відпустяться їм, кому ж затримаєте – затримаються» (Йо. 20, 22-23). Через цей подих Господь дарував апостолам благодать Духа Святого. Значення цього подиху в тому, що Христос подав їм особливу єрархічну благодать священнослужіння. В цьому дарі благодаті Господь подає Своїм апостолам силу звершувати Таїнство Покаяння: прощати гріхи.

В Євангелії від Матея також ідеться про те, що апостоли зможуть зв'язувати і розв'язувати гріхи – і тут це право їм також було обіцяне Христом: «Істинно кажу вам: усе, що ви зв'яжете на землі, буде зв'язане на небі, і все, що розв'яжете на землі, буде розв'язане на небі» (Мт. 18, 18).

НАШІ РЕКВІЗИТИ: благодійна організація
« Любов і милосердя» р⁄р 26003300494547, МФО 336503 код 37885723 ТВБВ № 10008⁄0161 філії Івано- Франківського обласного управління.

Сайт: НТТР: ⁄⁄ olevytskiy.at.ua

Редакційна група: Редактор -   о. Вітольд           Левицький протоієрей,парох   Церкви  "Серця Ісуса  і Серця Марії"   м. Долини, радник  єпископа  Івано-Франківської  єпархії,  керівник благодійної   організації  "Любов і милосердя"; Заступники  редактора і відповідальні секретарі –  о. Ігор Яблонь, о. Ігор Грибович Літературний редактор, верстка та дизайн –  Тетяна Яблінська Розклад  Богослужінь церкви « Серця Ісуса і Серця Марії» м. Долини Страсний тиждень Понеділок  (09.04.2012) 8.00 Служба Божа ( за померлих) Вівторок  (10.04.2012) 8.00 Служба Божа ( за здоров'я) Середа  (11.04.2012) 8.00 Літургія Напередосвячених Дарів ( Сорокаусти), Парастас. 17.30 Хресна Дорога Четвер (12.04.2012) 8.00 Вечірня з Літургією св. Василія Великого 18.00 Страсна Утреня П'ятниця (13.04.2012) 7.00 Великі ( Царські) часи 8.00 Вечірня з виставленням Плащаниці 17.00 Єрусалимська утреня Субота  (14.04.2012) 8.00 Вечірня з Літургією Василія Великого 15.00 Освячення пасок Неділя ( Воскресіння Христове) 7.00 Надгробне  Пасхальна утреня  Служба Божа Освячення пасок Світлий тиждень Світлий  Понеділок ( 16.04. 2012) 8.00 Служба Божа 9.30 Служба Божа Світлий Вівторок (17.04. 2012) 8.00 Служба Божа 9.30 Служба Божа  Середа  (18.04.2012) 8.00 Служба Божа ( за померлих) Четвер (19.04.2012) 8.00 Служба Божа ( за здоров'я) Пятниця ( 20.04.2012) 8.00 Служба Божа ( за здоров'я) Субота  (21.04.2012) 8.00 Служба Божа ( за померлих) 15.00 Зустріч молодіжної християнської спільноти «УМХ» ( Українська Молодь Христові) Неділя ( Томина) (22.04.2012) 8.00 Служба Божа 10.00 Служба Божа     Адреса:  77500, Церква "Серця Ісуса і Серця Марії", вул. Б. Хмельницького, 67 м. Долина, Івано-Франківська обл. Тел. (03477)- 2-60-50, 2-60-51 Моб. тел.  ( 067) -343-79-66, (050)-887-33-02 begin_of_the_skype_highlighting            (050)-887-33-02      end_of_the_skype_highlighting